Побутовий жанр

Сім’я, школа, праця, відпочинок, все особисте й громадське життя людини знаходять своє відбиття у творах образотворчого мистецтва. Найбільше часто ці сцени зустрічаються на картинах живописців, але нерідко їх можна побачити й на аркушах станкової графіки, і в скульптурі. Дуже привабливі невеликі скульптурні групи, виконані майстрами народного мистецтва, наприклад різьблені дерев’яні іграшки села Богородское біля Загорська в Московській області або глиняні ліпні розписані фігурки колишньої слободи Димково (м. Кіров). З фігурок складаються композиції на теми байок, казок, лубочних картин. Як правило, вони пофарбовані м’яким, добродушним гумором

pobut1Побутові сцени, відбиті художниками різних епох, дозволяють як би заглянути в реальне дійсне життя давно збіглих часів. Адже художник, зображуючи сучасну йому життя, немов фіксує для прийдешніх поколінь неповторні особливості побуту своєї епохи
картини на замовлення Львів – 093 874 – 91 – 64
Перший розквіт побутового жанру почався в Голландії в XVII в. Цей час формування буржуазного суспільства, що затверджувало своє право на особисте й громадське життя, своє світогляд. Саме тоді зображення побутових сцен виділяється в самостійний жанр у мистецтві. В античну епоху й у середні століття відомі лише окремі зображення повсякденного життя, у більшості випадків служившие повчальним, повчальним цілям. Голландські живописці pobut2любовно відтворять життя найрізноманітніших шарів суспільства. На картинах Г. Терборха (“Урок музики”, ГМИИ) ми бачимо багаті аристократичні сімейства, дам у пишних атласних платтях, що розмовляють із галантними кавалерами. В обстановці скромних і затишних бюргерських будинків розігруються побутові сценки в картинах Г. Метсю (“Хвора й лікар”, ГЕ). Своєрідна поезія рядового бюргерського побуту вловлена Я. Вермером Делфтским (“Мереживниця”, Лувр, Париж) і П. де Хохом (“Господарка й служниця”, ГЕ). А якими народними веселощами, що іскриться буйним, перейняті сцени селянських свят їхнього великого попередника або їхнього сучасника фламандця !
pobut3Всі наступні періоди розквіту побутового жанру пов’язані з ростом демократичних і реалістичних тенденцій у мистецтві. Від простої фіксації явищ художники переходять до розкриття глибокого внутрішнього змісту й суспільно-історичного змісту повсякденного життя. Уже в XVII в. у Франції брати Ленен змогли побачити й показати у своїх картинах високі людські достоїнства простого селянина – самого нижчого й забитого представника феодального суспільства (“Сімейство молочарки”, 1640-е рр., ГЕ). В XVIII в. Ж. Б. С. Шарден під впливом ідей просвітителів затверджував у своїх добутках достоїнство людини третього стану (“Праля”, 1737, ГЕ).