Ікони. Техніка іконопису. Живопис і графіка

Мистецтво – це одне з найважливіших явищ в житті будь-якого суспільства, невід’ємна частина людської діяльності, яка грає значну роль в розвитку не тільки окремої особистості, а й суспільства в цілому. Суть мистецтва – воно являє собою найбільш повну та дієву форму естетичного усвідомлення навколишнього світу. Мистецтво повинно було прийняти різноманітні форми, щоб втілити всі ідеї, думки, почуття людей не у вигляді абстрактних понять, а в цілком конкретній формі. Для цього у мистецтва є особливе, тільки йому властиве засіб – художній образ. За допомогою художніх образів мистецтво передає свої ідеї в світ. Кожен вид мистецтва має свою специфіку, ставить власні завдання і створює для їх вирішення свої засоби і прийоми. Всі мистецтва мають свій власна мова і певна своєрідність художніх можливостей.

Іконопис

Техніка іконописання складна і своєрідна; послідовність писання ікони вироблена в давнину, зміні не підлягає і за традицією передається іконописцями з покоління в покоління. Тому початківці іконописці повинні також строго і неухильно її дотримуватися. Якщо ж, в силу обставин, доводиться відступати від деяких матеріалів і прийомів, то кожен іконописець повинен найбільше боятися порушити головне: традиційний образ ікони і послідовність його побудови.

Ікони

ik1Кожна ікона складається з чотирьох основних частин – шарів. Перший шар – щит з дерев’яної дошки (або шматок полотна) – є її основою. Другий шар – грунт, або левкас, приготований з порошку крейди з клеєм. Третій шар – живопис, що складається з малюнка і фарбових матеріалів: пігментів, приготовлених на натуральній яєчної емульсії або на штучній – казеїново-масляної або полівінілацетатної. Четвертий шар, що захищає живопис від зовнішніх впливів, являє собою тонку плівку отверділого рослинного масла (оліфи).
замовити картину Львів – 093 874 – 91 – 64
Згідно з цим робота над іконою підрозділяється на чотири основних етапи: вибір основи, накладення грунту, живопис і закріплення її оліфою.

Живопис і графіка – для початківців і професійних художників

Знання техніки живопису дає художникові можливість не тільки створювати довговічні твори, а й найкращим чином використовувати його мальовничі матеріали і з художньої точки зору.

Техніка живопису спирається на ряд інших наук. Вона базується на фізиці, хімії, технології фарб і в’яжучих речовин і на інших сучасних науках. Старовинна техніка живопису також використовувала сучасні їй знання, але науки як такої в її час або не існувало зовсім, або ж вона перебувала тільки в зародковому стані; ось чому вона мала базуватися головним чином на тривалому, віковому дослідному вивченні властивостей матеріалів, що були у розпорядженні живопису. Знання ці повільно нагромаджувалися в колах фахівців і, передаючись із покоління в покоління, створили ту міцну базу, яка дала можливість стати техніці живопису минулих часів на дивну висоту. Пам’ятники живописних творів минулих століть, що дійшли до нашого часу без втрат, підтверджують сказане.

ik2