Дрезденська картинна галерея

Дрезденська картинна галерея – один із найдавніших музеїв Європи, розташований у Німеччині. По всьому світу галерея славиться своїм зібранням полотен італійських і нідерландських майстрів. Була відкрита в 1855 році, на той час колекція становила дві тисячі двісті і полотен. З часом збірка поповнювалося як сучасниками, так і класиками образотворчого мистецтва. У міру набуття новинок музей розростався настільки, що в 1931 рік живопис довелось розділити, і в Дрезденської галереї залишилися тільки роботи тринадцятого-вісімнадцятого століття.

Колекція для галереї почала збиратися вже з часів Фрідріха III (1486-1525), який поповнив експозицію старовинними картинами, а також творами своїх сучасників Дюрера і Кранаха. Курфюрст Август I посприяв утворенню в 1560 році кунсткамери, де були зібрані різноманітні раритети: посуд, прикраси, монети. Живопис в кунсткамері не відрізнявся dresden_galery_Djorjone-01особливою різноманітністю, в ньому превалювали релігійні і монархічні мотиви. Тезка курфюрста – Август II (1670-1733) був покровителем золотого століття Дрезденської галереї. Після візиту в країни Європи він задався метою створити на батьківщині щось схоже, якщо не краще. Август придбав для музею «Сплячу Венеру» Джорджоне і «Царство Флори» Пуссена. Його шляху послідував і Август III, що правив до 1763 року. Він наймав фахівців, які розшукували шедеври на європейських аукціонах. Одним з найголовніших придбань вважається колекція герцога д’Есте (Тіціан «динарія кесаря», «Мадонна з сімейством» Куччина та інші), яка, загалом, налічувала близько сотні картин.
купити картину – 093 874 – 91 – 64
У Празі, Парижі та інших містах масово скуповувалися картини Рубенса, Тьєполо, Пьяцетти. У колекцію Дрезденської галереї потрапили «Автопортрет з Саскією» Рембрандта і «Шоколадниця» Лотара. Але апогеєм художніх закупівель Августа стала «Сикстинська мадонна» Рафаеля, що увінчала сім сотень картин, придбаних за час правління. За часів Авґуста Третього картини не тільки купувалися, відомі художники писали їх на замовлення. Ротарі, Белотто та інші поповнили своїми творіннями експозицію галереї. Всього в галереї налічується п`ятнадцять робіт Рембрандта, тридцять п’ять – Белотто, близько десятка картин Ван Дейка, Якоба Ван Рейсдаля, Яна Брейгеля Молодшого та інших майстрів.

Побудований комплекс Цвінгера (палацу, де знаходиться картинна галерея) був в 1722 році, коли могутність саксонських королів досягло свого розквіту. У дев’ятнадцятому столітті для споруди окремого приміщення для музею, яке входило б в комплекс, був запрошений Готфрід Земплер. Він розробив проект будівель в стилі неоренесансу, куди повинен був входити театр і музей. У 1846 році Земплер разом зі скульпторами Річель і Хенелем почав трудиться над створенням приміщення для галереї з урахуванням того, що воно повинно було вписатися по стилю як органічне доповнення Цвінгера. Працював Земплер до 1849 року, поки не почалася революція. У підсумку, коли він залишив Дрезден, був зведений тільки цокольний поверх, але це не завадило будівельникам закінчити будівництво за участю архітектора Крюгера.

У підсумку вийшло будівля в три поверхи зі своєрідними крилами з боків. Задуманий ще Земплером головний зал експозиції знаходиться під куполом. Основну експозицію завжди виставляють на другому поверсі.

Під час другої світової війни будівля музею дуже постраждало. Картини, хоч і були заховані в спеціальне сховище, отримали пошкодження; набагато краще збереглися ті, які були відвезені в інші міста, навіть до Києва і Москви. Над відтворенням картин трудилися кращі експерти з усього світу. Відновлювали шедеври дрезденської галереї трохи менше двадцяти років, на це пішли величезні гроші і сили, але зараз галерея являє собою найсучасніший музей, зроблений за всіма вимогами двадцять першого століття.

drezden3