При облаштуванні покрівельного килима з бітумно-полімерних матеріалів дуже важливо все зробити правильно. Якщо припуститися помилок, це негативно позначиться на експлуатації покрівлі. У статті розповімо про найпоширеніші недоліки, які допускають при монтажі бітумно-полімерного килима.
Великий витік бітумного в’яжучого
Для якісного наплавлення матеріалу необхідно досягти рівномірного витікання бітумно-полімерного в’яжучого з-під кромки матеріалу. Якщо він виходитиме більш ніж на 25 мм, це вказує на перегрів. Це при наплавленні погіршує експлуатаційні властивості.
При цьому бітумне в’яжуче, що витекло, не захищене від ультрафіолетового опромінення. На його поверхні виникають мікротріщини, які є провідником води під покрівельний килим.
Слідкуйте, щоб витік бітуму становив трохи більше 2,5 див.
Додаткова обробка швів
Ще однією типовою помилкою при влаштуванні верхнього шару покрівельного килима є промазування швів сусідніх полотен бітумом або мастикою. Додаткова обробка призводить до пошкодження покрівельного матеріалу та збільшення ймовірності протікання.
Поверхня шва, обробленого бітумом або мастикою, починає розтріскуватися під впливом ультрафіолетових променів. В результаті це призводить до руйнування верхнього шару покрівельного килима, що може спричинити протікання.
Якщо покрівельний матеріал приклеєно якісно, то ніяка додаткова обробка швів не потрібна.
Ушкодження покрівельного килима у процесі монтажу
Поширеною помилкою при монтажі покрівельного килима є його механічне пошкодження у процесі проведення робіт або після наплавлення. Матеріалу необхідно дати час на охолодження. Ходіння по неостылому килиму призводить до того, що верхня посипка утоплюється в бітумному в’яжучому, на поверхні залишаються сліди або ділянки з верхнім шаром, що відшаровується. Це погіршує зовнішній вигляд, прискорює зношування під впливом сонячних променів або механічних пошкоджень.
У процесі робіт із наплавлення також необхідно звертати увагу на розміщення обладнання: гачка для розкочування та газового балона. Їх встановлення на неохолілий матеріал може призвести до механічного пошкодження покрівлі.
Не допускайте пошкодження покрівлі.
Типові помилки під час виконання вузлів
Найчастіше неправильне виконання внутрішніх та зовнішніх вузлів на покрівлі веде до появи протікання. У цьому випадку та послідовність виконання зовнішнього кута призвела до утворення дефекту, у якому вода може потрапити під покрівельний килим.
У цьому випадку послідовність пристрою внутрішнього кута виконана правильно. Але для верхнього шару була зроблена заготовка, що має незахищену ділянку бітумного в’яжучого. Крім того, вироблено неякісне наплавлення, що призвело до розшарування, так званим «ротикам».
Слідкуйте за правильним наплавленням покрівельного килима.
Заклад на парапет єдиним килимом
Також варто відзначити помилки при влаштуванні примикання на вертикальній поверхні. Заклад на парапет єдиним покрівельним килимом не допускається. Це призводить до розшарування у шві, наступному протіканні на покрівлі.
Не заводьте матеріал на парапет єдиним покрівельним килимом.
Помилка примикання до виходу на покрівлю
Варто звернути увагу на примикання покрівельного килима до вертикальних поверхонь виходу на дах. Цей вузол найбільше схильний до механічного впливу в процесі обслуговування покрівель. Матеріал необхідно заводити на горизонтальну поверхню, щоб уникнути появи «ротиків».
Неправильне встановлення воронки
Однією з найчастіших причин утворення протікання є неправильне встановлення водостічної лійки та примикання до неї покрівельного килима. В результаті край елемента розташований вище за рівень покрівлі. Відсутність фланця веде за собою інтенсивну протікання в місці встановлення вирви.
Встановлюйте вирву згідно з усіма правилами.
Неправильний пристрій пішохідних доріжок
Застійні зони призводять до додаткового навантаження на покрівельний килим, деформації та відразу захисного посипання. Накопичений пил та бруд на даній ділянці стають причиною механічного руйнування покрівлі через утворення моху та проростання рослин. У нашому випадку застійна зона утворилася через відсутність дренажних каналів при влаштуванні пішохідної доріжки.
Уникнути цього можна за допомогою укладання додаткового шару із геотекстилю під тротуарною плиткою. У цьому доріжка має перешкоджати відразу води з покрівлі.
Уникайте застійних зон при облаштуванні пішохідних доріжок.