Пінополіуретан можна назвати теплоізоляцією 21 століття, на сьогоднішній день це найбільш сучасний і технологічний термоізолюючий матеріал.
Переваги:
- Монолітність;
- Паропроникність (у твердих пінополіуретанів);
- Найнижчий коефіцієнт теплопровідності серед утеплювачів 0,02-0,03 Вт/(м* C );
- Вологостійкість (у твердих ППУ);
- Висока адгезія;
- Стійкість до дії хімічних елементів;
- Не підтримує горіння (клас горючості Г1-Г3);
- Високі шумоізоляційні властивості;
- Стійкість до дії мікроорганізмів;
- Екологічність;
- Можливість нанесення на об’єкти складної геометричної форми та у важкодоступні місця.
Недоліки пінополіуретану:
- Нестійкість до ультрафіолетових випромінювань.
- Неможливість нанесення на холодні поверхні або за сильного вітру
Сфера використання
Завдяки відмінним експлуатаційним властивостям, жорсткий пінополіуретан застосовується повсюдно: для утеплення фундаментів, підвалів та стін будівель, покрівлі та горищних приміщень, теплотрас, металоконструкцій, технологічних ємностей тощо. У той же час застосування еластичного поліуретану в будівництві обмежене, цей матеріал найкраще підходить для звуко- та теплоізоляції каркасних будинків зсередини.
Порада: При напиленні пінополіуретану легкої щільності, необхідно створення пароізоляційного шару для запобігання намокання утеплювача та погіршення його теплоізоляційних властивостей у зимовий період. Даний матеріал не застосовується як зовнішня або внутрішні теплоізоляція приміщень з високою вологістю.
Нюанси застосування
При утепленні паропроникного фасаду (піноблок, цегла, дерево тощо) товщина утеплювача повинна забезпечувати постійне знаходження точки роси в товщі утеплювача, а не стіни.
Порада: При напиленні пінополіуретану поверхня повинна бути сухою для забезпечення гарної адгезії.
Види пінополіуретану
Пінополіуретан поділяються на дві групи: жорсткий (щільність від 30 кг/м3) та легкий (щільність близько 10-15 кг/м3). На відміну від жорсткого, легкий поліуретан має відкритої структуру і є еластичним, за паропроникністю і водопроникністю він можна порівняти з мінеральною ватою.
За складом напилювані склади бувають:
- – двокомпонентні: реакція відбувається шляхом змішування двох компонентів: поліолу (А) та ізоціанату (Б);
- – трикомпонентні: перед нанесенням вимагають додавання до поліолу суміші каталізаторів (компонент С).
Технологія
Нанесення теплоізоляційного складу виконують спеціалізованими установками для напилення пінополіуретану (Обладнання серії ПІНА, Прогрес, PPU , GRACO , GAMA ). Теплоізоляційний ППУ склад наноситься на підготовлену поверхню пульверизатором пошарово (шари товщиною 5-10 мм) до отримання необхідної товщини, що відповідає теплотехнічному розрахунку. Середній час затвердіння покриття складає 20 секунд.
Важливою умовою отримання якісного теплоізоляційного покриття є суворе дотримання співвідношення компонентів А і Б відповідно до рекомендацій виробника.
Для захисту від деструктивної дії ультрафіолетового випромінювання теплоізоляцію покривають захисним шаром. Як захисний шар, при утепленні ППУ, застосовують штукатурні та лакофарбові матеріали.
Оптимальними умовами для напилення пінополіуретану є температура оброблюваної поверхні більше 10 C і температури компонентів 15-25 C . Теплоізоляцію слід виконувати за відсутності впливу сильного вітру чи атмосферних опадів.
Під час проведення фасадних робіт утеплення пінополіуретаном є досить складним з технологічної точки зору процесом і здійснюється спеціалізованим обладнанням. Для гарантованого отримання якісної теплоізоляції рекомендуємо довірити спеціалістам.