Покрівельні роботи у Львові – комплекс заходів щодо влаштування покрівлі для будівель або споруд із рулонних, мастичних, листових чи штучних матеріалів. Монтаж покрівлі виконується на етапі будівництва або в процесі її капітального ремонту. Крім естетичної, на дах покладено й низку інших важливих функцій:
- захист приміщень від атмосферних опадів, ультрафіолетового випромінювання та інших природних факторів;
- підвищення звуко- та теплоізоляційних характеристик будівлі;
- додатковий захист будівлі від впливу вогню, при облаштуванні покрівельної системи використовуються негорючі матеріали, а дерев’яні елементи конструкції обробляються антипіреновими складами.
Етапи покрівельних робіт
Етапи:
- Демонтаж старої покрівлі. Проводиться у разі капітального ремонту чи реконструкції покрівельної системи. Важливо спочатку точно визначити завдання та обсяг робіт, наприклад, які з елементів покрівлі будуть відремонтовані, а які потрібно повністю замінити.
- Монтаж кроквяної системи та решетування. Слід враховувати тип покрівлі (односкатна, двосхилий, плоска) та наявність складних архітектурних елементів.
- Установка водостоків та парапетів. Від правильності монтажу системи водовідведення дощової та талої води залежить довговічність покрівлі. Важливо, щоб вона не потрапляла на фасад і не затікала всередину приміщень.
- Монтаж “покрівельного пирога”. Він складається з кількох шарів, що включають пароізоляцію, гідроізоляцію, утеплювач. У скатних покрівлях обов’язково передбачається вентиляція, що дозволяє відвести зайву вологу.
- Укладання зовнішнього покрівельного покриття. Підбирається під тип даху, кліматичні умови у регіоні, архітектурні та естетичні особливості будівлі. В облік береться та виділений на покрівельні роботи бюджет.
Схема покрівельного «пирога»
Покрівельний «пиріг» розташовується у проміжках між елементами кроквяного каркасу. Схематично його шари однакові всім варіантів дахів, але є пара винятків, вони будуть розглянуті нижче. Щоб покрівельний «пиріг» виконував покладені на нього завдання та прослужив довго, він має складатися з наступних елементів:
- Шар підшивки із внутрішньої сторони. Необхідна для забезпечення вентиляції покрівельного пирога.
- Шар пароізоляції. Захищає від дії водяної пари. Джерелами таких випарів можуть бути бетонні та цегляні конструкції.
- Утеплювач , який повинен розташовуватися в проміжках між кроквами.
- Гідроізоляційний матеріал на верхній кромці лаг. Захищає покрівельний пиріг від проникнення вологи.
- Контроробрешітка та обрешітка. Забезпечує жорстку фіксацію покрівельного покриття.
- Покрівельне покриття. Зовнішній матеріал, що захищає дах від атмосферних опадів і механічних пошкоджень.
Склад покрівлі залежить від особливостей даху. Слід брати до уваги такі правила:
- покрівельний «пиріг» під м’яку покрівлю застосовується у комплексі з підкладковим килимом;
- у інверсійних дахів утеплювач мають вище гідроізоляції;
- холодна покрівля робиться взагалі без використання утеплювача, підпокрівельний простір у такому разі не експлуатується;
- якщо дах з пологим профілем має горище і планується укладатися м’яку покрівлю, то при її будівництві можна використовувати гідроізоляцію.
Важливо!
Вага шарів покрівельного «пирога» не повинна перевищувати несучу здатність кроквяної конструкції. В іншому випадку при надмірних вітрових навантаженнях або налипанні снігу дах може просто завалитися.
Матеріали покриттів покрівлі
Покрівельні матеріали поділяються на декілька категорій:
- рулонні та мастичні – використовуються для плоских дахів, найпростіший у укладанні варіант;
- листові – підходять для дахів великих розмірів, дозволять прискорити покрівельні роботи;
- дрібноштучні – довговічні, підходять для дахів зі складною архітектурою, окремі елементи такої покрівлі при необхідності легко замінити.
Важливо!
Покрівельні матеріали відрізняються за терміном служби. Саме від цього залежить, як часто необхідно проводити капітальний ремонт покрівлі. Рулонні матеріали служать до 15 років, листові до 30, а дрібноштучні до 50. Якщо і довговічніші варіанти. Наприклад, термін експлуатації натуральної черепиці сягає 100 років.
Плоска покрівля: використання рулонних та мастичних покрівельних матеріалів
До рулонних видів відносять наплавлювану і плоску мембранну покрівлю. Вона може бути облаштована з руберойду, пергаміну, толі, полімерної плівки. До мастичних – наливну покрівлю, яка наноситься прямо на бетон.
Роботи з монтажу покрівлі з рулонних та мастичних матеріалів складаються з наступних етапів:
- Облаштування бетонної стяжки, що зміцнює. Вона наноситься безпосередньо на основу з бетону чи залізобетону, на плиту перекриття.
- Пароізоляція основи. Наноситься мастика або 1-2 шари рулонного матеріалу. Може використовуватися пергамін, руберойд, склоруберойд, толь.
- Гідроізоляція. Робиться із рулонних матеріалів. Укладаються внахлест з відступом 15 див.
- Дренажний шар. Застосовуються сипучі матеріали, які вбирають вологу, наприклад, керамзит.
- Теплоізоляція Застосовуються плитні, монолітні або сипкі утеплювачі.
- Укладання шару з геотекстилю. Він заповнюється піщаним чи гравійним наповнювачем.
- Вирівнювання стяжки. Використовується цементно-бетонний розчин або асфальтобетон (заборонено використовувати поверх стисканих та засипних матеріалів).
- Укладання покрівельного «пирога» з рулонних матеріалів чи нанесення мастик – фінішне покриття. Матеріали для продовження терміну експлуатації можуть армуватися скловолокном і мати додатковий захисний шар зовні.
Скатна покрівля: використання штучних та листових покрівельних матеріалів
До штучних покрівельних матеріалів відносять керамічну, піщано-цементну, м’яку та металеву черепицю. До листових – ондулін, покрівельний профнастил, шифер, фальцеву покрівлю. Такі матеріали різняться за розмірами, але принцип укладання вони однаковий.
Схема та етапи монтажу покрівлі з штучних та листових покрівельних матеріалів:
- Мауерлат. Це брус, на який спиратимуть кроквяні ноги. Головне завдання – розподіл навантаження, котре надається конструкцією на несучі елементи. Стандартно використовується брус перетином 150х150 мм. Кріплять мауерлат за допомогою кріплень анкера, які фіксуються до армуючого каркаса, виготовленого зі сталевої арматури. Сам каркас на етапі будівництва закладається в армопояс.
- Кроквяна конструкція – Основа даху, від якої залежить кількість схилів покрівлі. Конструкція виготовляється з дерев’яного бруса (коньковий брус 50х200 мм, стійки 100х100 або 100х150 мм, затяжки, прогони підкоси – 50х100 або 100х100 мм), який обробляється спеціальними складами, що захищають в дії, що захищають в.
Кількість брусів та їх перетин підбирається залежно від розмірів та конфігурації даху, кліматичних умов регіону. Конструкція повинна витримувати передбачувані вітрові та снігові навантаження.
Кроквяні ноги фіксуються за допомогою сталевих кутових профілів, закріплених саморізами по дереву. Додатково конструкцію підсилюють довгими цвяхами.
При облаштуванні кроквяної системи спершу встановлюють опору, використовуючи коньковий брус, на нього лягає коник, кріпляться вони між собою за допомогою профілів.
- Пароізоляційна мембрана. Фіксується до нижньої сторони крокв. Зверху на неї набивається фіксуюча решетування. Вона є основою для укладання утеплювача та внутрішнього оздоблення горища.
- Утеплювач укладається між кроквами з боку покрівлі. Він може бути рулонним чи у вигляді матів. Найчастіше використовується мінеральна вата або плити пінополістиролу.
Стики між ними ізолюються стійкою до впливу вологи клейкою стрічкою. Зверху утеплювач закривається гідроізоляційною мембраною по траєкторії від карниза до ковзана. Вона притискається до кроквяної системи за допомогою контрбрусів. На них зверху набивають розріджену решетування, виготовлену з дощок. Використовуються рейки 50х50 мм та дошки 20х150 мм.
- Суцільна основа та покрівля. Поверх решетування монтується суцільна основа. Вона може бути виконана із стійкої до впливу вологи фанери (просочується спеціальним складом або розкрита лаком) або листів ОСП. Основа застеляється підкладковим килимом, поверх якого фіксується покрівельний матеріал. Цей етап є важливим при монтажі м’якої черепиці. При використанні металочерепиці вона фіксується безпосередньо до решетування оцинкованими шурупами.
- Оздоблення карнизів та монтаж системи водовідведення. На цьому етапі виконують підшивку софітів, обробку звисів. При необхідності встановлюється система антизледеніння. Водовідведення буває точковим та лінійним. Перший передбачає облаштування у певних місцях ухилів конвертерного типу. З них вода подається у водозбірник. Лінійна система складається з жолобів, що укладені в модульні канали. Це оптимальне рішення для плоского даху.
Помилки під час монтажу покрівлі
Причиною передчасного зношування покрівлі в більшості випадків є порушення правил її монтажу.
Серед поширених помилок:
- Неправильна технологія облаштування кроквяної системи. Така помилка може стати причиною обвалення покрівлі. Не можна спирати крокви безпосередньо на стіни, обов’язково потрібні мауерлати. Кроквяні ноги слід надійно закріплювати.
- Відсутність зазору між листами суцільної основи. Проблема спостерігається за порушення технології укладання м’якої бітумної покрівлі. При монтажі суцільної основи між листами фанери або ОСП потрібно залишати відстань 3-5 мм. Це температурний проміжок. Він знадобиться при підвищенні температури повітря навесні та влітку. Листи через це трохи розширюються і за відсутності зазору деформуватимуться.
- Порушення температурно-вологісного режиму. Помилка пов’язана з неправильним укладанням або повною відсутністю пароізоляційної мембрани. Через це у шарі утеплювача починає утворюватися конденсат. Матеріал намокає та втрачає свої властивості. Як результат, у приміщенні з’являються потемнілі кути, де поширюється пліснява. При виявленні проблеми зазвичай потрібна заміна всього покрівельного пирога.