Структура фасадної системи “мокрий фасад”

Схема (пиріг) влаштування мокрого фасаду складається з:

1. клейова основа;
2. шар утеплювача з мінеральної вати;
3. армуючий шар – склосітка;
4. адгезійна ґрунтовка (праймер);
5. вирівнюючий штукатурний шар;
6. лакофарбового покриття (за потреби).

Плюси та мінуси “мокрого фасаду”

Плюси:

1. Невелика ціна.Кінцева вартість обробки фасаду залежить від ціни складових матеріалів: штукатурки, ґрунтовки, армуючої сітки, клею, утеплювача та системи кріплень + вартість робіт.
2. Точка роси.Технологія “мокрій фасад” забезпечує переміщення точки роси за межі стіни. Таким чином досягається оптимальний рівень теплообміну та вологозахисту. Волога всередині утеплювача не накопичується, що захищає від утворення конденсату, плісняви та грибка => продовжується термін експлуатації.
3. Невелика вага.“Мокрий фасад” багатокомпонентний, але в порівнянні з іншими варіантами оздоблення він має меншу вагу і не передбачає додаткового посилення фундаменту.
4. Довговічність.Термін служби «мокрого фасаду» досягає 25-30 років за умови грамотної технології його зведення, а також відповідності матеріалів стандартам якості. Приблизно кожні 10 років потрібно робити косметичний ремонт фасаду.
5. Естетичні рішення на будь-який смак.Завдяки великому вибору колірних та текстурних рішень фінішної обробки мокрого фасаду, можна реалізувати будь-яку задумку щодо зовнішнього оформлення будинку. Якщо ж колір будинку набридне, завжди є можливість змінити його шляхом колеровки фарби.
6. Високий рівень тепло- та звукоізоляції , який досягається за рахунок шару утеплювача.

Мінуси «мокрого фасаду»:

Майже всі недоліки системи виробництва сконцентровані у її монтажі. Якщо бути точніше, це чутливість складових матеріалів до природних дій.

1. Вплив температури на монтаж.Зовнішнє оздоблення будинку необхідно проводити в теплу пору року. Інтервал допустимих температур становить від +5 ° до +30 °. За негативної температури використовують додаткове обладнання — теплову гармату.
2. Вологість повітря.Мінуси “мокрого фасаду” упираються в технологію його монтажу, тому краще довірити цей захід професіоналам. Щоб досягти рівномірного висихання штукатурних та клейових сумішей, їх нанесення варто проводити за низької вологості повітря (до 40 %).
3. Швидке забруднення.За час експлуатації “мокрий фасад” вбирає всередину зовнішнього шару штукатурки весь пил з вулиці. При цьому очистити стіни від бруду, що накопичився, досить трудомістко.

Показати все

1. Підготовка поверхні стін

Створення мокрого фасаду складається з кількох кроків. До кожного потрібно підходити ретельно, тільки в цьому випадку вдасться зробити все правильно, фасад відповідатиме експлуатаційним вимогам.

Перед проведенням робіт обов’язково оцініть геометрію фасаду. Після цього зробіть укладання цокольного профілю в тому місці, де знизу будуть закінчуватися листи теплоізоляції. Це робиться по всьому периметру будинку.

2. Укладання утеплювача

Порядок проведення робіт:

1. Нанесення клею. Для цього використовуються спеціальні суміші для мінвати.
2. Фіксація утеплювача матеріалу на клей.
3. Додаткова фіксація утеплювача на дюбелі із металевим стрижнем. Їх кількість та точки розміщення визначаються проектною документацією будівлі.

 

 

Крок 1. Нанесення клеючого складу.

Приготуйте склад, що клеїть. Для цього потрібно розвести суху суміш із водою, як зазначено на упаковці. Перемішати дрилем, на який насаджена спеціальна насадка для цього завдання. Вона повинна мати однорідну консистенцію, без грудок.

Крок 2. Укладання утеплювача

Насамперед по краях (периметру) робочої площі утеплювача нанести клеючу суміш кельмої смуги шириною близько 5 см. Потім посередині зробити 3 «коржики» діаметром приблизно 8 см, не менше.

Монтувати плити на стіні по горизонталі, починаючи від підлоги. Вони повинні бути притиснуті один до одного впритул. Перевіряйте рівність на стіні рівнем.

При установці навколо отворів вирівнюйте утеплювач уздовж попередньо встановленого профілю, що примикає. Утеплювач із «Г» образним вирізом забезпечують хорошу стійкість до тріщин на стінах. Тому на цих ділянках краще використати його.

Крок 3. Кріплення анкерами

Якщо на вулиці тепла погода, немає вітру та дощу, то кріплення анкерами можна приступати вже через 3 доби.

Попередньо потрібно ще раз перевірити утеплювач рівнем. Якщо є стики, що випирають, пройтися абразивною теркою, не забувши надіти на обличчя захисну маску, щоб в органи дихання при роботі не потрапили дрібні частинки.

Струсити щіткою пил, що утворився.

Виконати кріплення тарілчастими дюбелями зі сталевим осердям (приблизно 6 шт. на кв. м). Переконатись, що вони не виступають.

3. Укладання мінвати на криволінійну поверхню

Для цього завдання використовуються ламельні мінераловатні плити з паралельними волокнами. Вони відрізняються вищими експлуатаційними характеристиками.

Характеристика	мінвата	ламельна вата
напрямок волокон	хаотичне	перпендикулярно до стіни
межа міцності	макс. 15кПа	хв. 80 кПа
звузоізоляційні параметри	середні	високі
розмір	60*120 см	120*20 см
клас горючості	негорючий	негорючий

Технологія:

Нанести ґрунтовку невеликою товщиною на утеплювач і рівномірно розподілити його.

Нанести ще праймер за допомогою терки зубчастої 10 на 10 або 12 на 12. 

Встановити утеплювач на стіні та притиснути його для прийняття проектного положення.

Зазори понад 2 мм треба заповнити утеплювачем.

На зовнішніх та внутрішніх кутах стін будинку мінераловата має бути встановлена за принципом цегляної кладки.

За хорошої погоди можна приступати до кріплення анкерами через 3 дні. Як кріпильні елементи краще використовувати дюбелі з діаметром ронделі від 90 до 140 мм. Кріплення здійснюється з розрахунку 5шт/м2 та 8шт/м2 в районі зовнішніх кутів будівель. 

3. Базове армування

Для створення мокрого фасаду будуть необхідні:

1. штукатурно-клейова суміш для мінвати;
2. лугостійка сітка з мінімальною щільністю 160 г на 1 кв. м.

Покрокові дії:

Приготувати робочу суміш згідно з рекомендаціями на упаковці. Перемішати до одержання однорідної консистенції без грудок. Нанести невелику кількість штукатурно-клейову суміш на встановлений утеплювач.

Всі кути, віконні та дверні отвори посилити пластиковими куточками з вклеєною сіткою. Ширина перехльосту не менше 10 см. Зверху все покривається робочим складом.

Кути віконних та дверних отворів додатково посилити армованими сітчастими смугами з розмірами не менше ніж 20 на 30 см.

Нанести розчин за допомогою зубчастого шпателя. Наперед підігнану за розмірами лугостійку сітку накласти зверху складу. Гладким шпателем ще раз покрити розчином.

Потім розгладити довгим сталевим полутерком або шпателем. Наступний ряд кріпиться внахлест (щонайменше 10 див). Правила аналогічні до нижнього армування.

4. Адгезійна ґрунтовка

Через 3 доби за хорошої погоди можна приступати до ґрунтувальних робіт. Для них потрібна адгезійна суміш для мокрих фасадів під штукатурку.

Приготувати її згідно з рекомендаціями на упаковці. Нанести його пензлем.

5. Нанесення декоративною штукатуркою

Швидкість висихання ґрунтовки залежить від навколишнього середовища. За добрих погодних умов це відбудеться через 3 години, після чого можна приступати до фінішного облицювання, тобто нанесення штукатурки, у тому числі під фарбування. Можна використовувати мінеральні, силікатні та силіконові рідкі суміші для обробки.

Штукатурка наноситься теркою із нержавіючої сталі. Товщина точно відповідає розміру зерна наповнювача.

Через деякий час, коли роботи практично завершені, і покриття перестане прилипати, створити фактуру для естетичного вигляду за допомогою пластикової терки.

Як стало зрозуміло, створити енергозберігаючий фасад зовсім нескладно. Це можна зробити своїми руками. Найголовніше чітко дотримуватися технологій та враховувати погодні умови.

Чому використовується кам’яна вата?

Мінеральна вата є ізоляційним матеріалом, який складається з неорганічних волокон природного або синтетичного походження.

Фахівцями компанії “Кронотек” використовуються різні види утеплювачів (пінопласт, пінополістирол і т.д.). В основному застосовується мінвата (базальтова або ще називають кам’яною) при влаштуванні навісного вентфасаду, а також для багатоповерхових будинків, виконаних за технологією мокрий фасад, через стійкість до механічних впливів та її негорючість. Однак вибір у будь-якому випадку залишається за замовником.

Переваги кам’яної вати:

• вогнестійкість;
• шумоізоляційні властивості;
• ударостійкість;
• паропроникність;
• тривалий термін служби;
• стійкість до грибка, плісняви;
• можливість використання на різних фасадах (дерев’яних, цегляних та ін.);
• екологічна безпека.

Недоліки: висока гігроскопічність (всмоктування вологи) – якщо матеріал зволожиться хоча б на 2%, то його теплові характеристики одразу знизяться. Тепло буде гірше зберігатись у приміщеннях на 10%. Це єдиний недолік.